Тема 2. Технологія навчання з
комплексним використанням ТЗН
План
1. Поняття комплексу сучасних ТЗН.
3. Організаційно-технічні умови продуктивного використання ТЗН.
1.
А.М.Гуржій, Ю.О.Жук, В.П.Волинський
Засоби навчання: навчальний посібник. –К., ІЗМН, 1997. –208 с.
2.
Духовна
М.М. Технічні засоби навчання. -К.: Вища школа, 1982. - 239с.
3.
Виготовлення наочних посібників за допомогою комп’ютерної
та копіювальної техніки. Методика їхнього використання (методичний посібник) –
Підготовлено за матеріалами компанії 3М.-Київ, 1999.- 24 с.
4.
Технічні
засоби навчання. Лабораторні роботи. /За ред. В.Я. Лапіса -К.:Вища шк., 1983.
Вільямс
Р., Маклін К. Комп’ютери в школі: Пер. з англ.- К.: Рад. шк. , 1988 – 295с.
1.
Поняття комплексу сучасних ТЗН. Навчальний кабінет.
Основним навчальним приміщенням
школи є навчальний кабінет - це підрозділ, оснащений наочними посібниками,
обладнанням, меблями і спеціальними пристроями, в якому проводяться уроки,
позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями. У цій роботі
широко застосовуються технічні засоби навчання.
Для ефективного використання
Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 важливе значення має оснащення кабінету потрібною проекційною,
телевізійною, звуковідтворюючою апаратурою,
інформаційними фондами ТЗН, пультами для дистанційного керування
апаратурою, денним і вечірнім освітленням кабінету та відповідним обладнанням
для затемнення приміщення.
Правильне обладнання кабінету 3Н
включає комплекс з
потрібною проекційною, телевізійною, звуковідтворюючою апаратурою, яка
забезпечить ефективне використання ЕЗ, ЕЗв.3, Зв.3 на уроках. Для цого потрібно послідовно
вирішити багато важливих завдань. Назвемо основні з них:
- яке приміщення потрібно вибрати
для кабінету?
- яку апаратуру ТЗН потрібно
придбати для оснащення кабінету?
- як розмістити 3Н апаратуру ТЗН
у кабінеті?
- як встановити пристрої та штори
для затемнення приміщення?
- які види екранів бажано
використовувати?
- як забезпечити кабінет
необхідними інформаційними фондами Зв.3, ЕЗв.3, ЕЗ?
- як створити безпечні умови
застосування ТЗН і інших видів навчально-наочних посібників, обладнання для
поведення демонстраційних дослідів, лабораторних робіт, практикумів, гурткової
роботи у позаурочний час тощо. Як зазначається у діючих санітарно-гігієнічних
рекомендаціях, щодо особливостей функціювання навчальне- виховного процесу у
середніх закладах освіти . Вибір розмірів і конфігурації навчального
приміщення потрібно здійснювати
з урахуванням особливостей роботи учнів, потреб організму у споживанні
певної кількості повітря, необхідності раціонального розміщення меблів і
навчального обладнання для наукової організації праці вчителя і учнів (НОП).
Відповідно до діючих будівельних
норм і правил для шкіл площа класної
кімнати повиння бути не меншою
Проте у сьогоднішніх умовах, коли
необхідно збільшувати наповнюваність навчальних кабінетів до 40 учнів у одній
класній кімнаті, систематично застосувати активні методи навчання з використанням
різноманітних ТЗН, демонстраційних експериментів, навчально-наочних посібників,
лабораторних робіт, практикумів, вищезазначені діючі нормативи є недостатніми
для забезпечення умов НОП вчителя і учнів, комфортних умов їх діяльності.
Проведені дослідження показують,
що для створення оптимального середовища у кожному навчальному кабінеті для
нормального фізичного розвитку, а також постійного підтримання високої
працездатності учнів, застосування новітніх технологій навчання, необхідно
передбачити вибір навчального приміщення (класної кімнати) потрібно здійснювати
із розрахунку не менше
Найбільш доцільною формою
приміщення навчального кабінету є прямокутник з розміщеним вікон по одній із
його довгих сторін. Це дає можливість забезпечити попадання світла на робочу
поверхню столів учнів та вчителя з лівої сторони, а також забезпечити кут
спостереження навчально-наочних засобів навчання, що розміщені на фронтальній
стінці кабінету у межах 30-35°. У даному випадку це кут між лінією погляду і
площиною, наприклад, класної дошки. Якщо кут менший за 30°, то погіршуються
умови спостереження за об'єктами вивчення, що супроводжуються додатковим
напруженням роботи зорових аналізаторів учнів. Для дотримання оптимальних
розмірів кута перший ряд учнівських робочих місць бажано розміщувати на
відстані не менше
Розрахунки показують, що при
дотриманні вищеназваних основних вимог до площі і конфігурації навчального
кабінету, розміщення учнівських робочих місць, найкраще здіснити, якщо
навчальне приміщення має співвідношення сторін 3:4. У такому навчальному
приміщенні парні робочі місця учнів встановлюються із відповідними проходами
між стінками та партами, між окремими рядами парт. Як приклад, розміщення
шкільних меблів, робочих місць учнів та вчителя, лабораторного обладнання,
класної дошки, апаратури ТЗН, екранів і іншого навчального обладнання для
класів-лабораторій вивчення предметів природничої галузі знань (фізика, хімія,
біологія) показано на рисунку 13.1.
Оскільки конфігурація
(співвідношення сторін) приміщення кабінету може бути різною, то раціональним і
правильним з точки зору техніки безпеки і правил гігієни, розміщення меблів та
апаратури ТЗН вважатиметься таке, при якому між окремими меблями, апаратурою
ТЗН та меблями були б такі відстані:
між рядами учнівських столів - не
менше, ніж
від класної дошки до перших
учнівських столів -
між учнівськими столами одного
ряду -
від стола вчителя до перших
учнівських столів -
від задньої стінки до учнівських
міст (останніх у ряду) - 0,6 м:
від бокових стінок до учнівських
місць -
від апаратури ТЗН до учнівських
місць -1,0м;
від телевізора до учнівських
місць -
Для обладнання класу-лабораторії
меблями промисловістю випускаються учнівські столи і парти з стільцями різних
розмірів. Це дає можливість дібрати робочі місця для учнів з урахуванням їх
антропометричних особливостей, вимог НОП [15: 27: 29: 51; 68: 95: 99:114). Для
кожного учня робочий стіл важно підбирати відповідно до його зросту. Для
кабінету фізики, хімії, біології це учнівські столи і стільці, групи
"В", "Г", "Д" (у пропорціях, вказаних у табл.13.1).
Позначення групи меблів для
учнівських столів і стільців нанесені на нижній поверхні кришки столу і стільця
у вигляді дробу де чисельник вказує групу меблів, а знаменник - для якого
зросту вони призначені. На бокових стінках столів і стільців нанесені у вигляді
кольорового круга діаметром
Одним з
важливих елементів кабінету-лабораторії є демонстраційний стіл. Найкраще, коли він
двотумбовий з розмірами не менше, ніж 250х80 см і висотою 90см. Основне його
призначення -постановка демонстраційних дослідів. До демонстраційного столу
бажано підвести постійний і змінний електричний струм з плавно регульованим значенням
напруги від 220 В до 6 В, водопровідний кран із зливною раковиною, газ із
газовим пальником. Для створення сприятливих умов спостереження за
демонстраційним дослідом демонстраційний стіл можна встановити на подіумі
висотою 20...ЗО см відносно підлоги [15; 51:114].
У кабінеті бажано мати і робочий
стіл учителя (частіше у вигляді кафедри), де вчитель може пояснювати весь
теоретичний матеріал, керувати ввімкненням усіх технічних засобів та
освітленням навчального кабінету. Тут, як і на демонстраційному столі, слід
встановити загальний вимикач подачі напруги до всього електрообладнання
кабінету.
Класна дошка на всіх уроках
використовується як основний пристрій для подачі учням навчальної інформації у
письмовій і графічній формах. Заміна її екраном для графопроектора на практиці
не виправдовується з технічної і гігієнічної точок зору оптимізації роботи
вчителя і учнів. Тому дошка у кабінеті має бути великих розмірів. Найкраще,
якщо вона складатиметься із трьох секцій. Центральна -розміром 200х120 см і дві
бокові - 100х120 см. Загальна корисна площа
Для зберігання демонстраційних
приладів, іншого навчального обладнання, найкраще використовувати секційні
шафи, на стінах кабінету можна розміщувати різні стенди, Як показує практика, одні
з них мають бути постійними, а інші - змінними. До постійних належать стенди з
інформацією, якою учні користуються на кожному уроці, портрети видатних учених,
основні вимоги (правила) наукової організації праці учнів, інструкції з правил
техніки безпеки роботи у навчальному кабінеті і т.ін. Змінні стенди, як
правило, виготовляють у вигляді легких дерев'яних щитів, на яких зафіксована
навчальна інформація про теми, що вивчаються на найближчих уроках, розміщуються
у формах друкованих посібників, схем тощо.
2. Складання
комплексу ТЗН.
Одним з важливих допоміжних
приміщень навчального кабінету є препараторська. Ще зустрічаються випадки, коли
вона повністю перетворена на приміщення, де лише зберігаються демонстраційні
прилади та інше обладнання кабінету. Це значно ускладнює проведення уроків на
належному науковому і методичному рівнях, оскільки для вчителя не створюються
сприятливі умови для підготовки до уроку.
Практика свідчить, що у
препараторській кімнаті бажано встановити робочий стіл учителя і шафу для
зберігання дидактичних матеріалів до уроків, друкованих посібників,
педагогічної та науково-популярної літератури, інструментів для профілактичного
ремонту демонстраційних приладів та обладнання до них.
До препараторської кімнати, як
правило, вхід учням заборонений. Тому тут можна розмістити найбільш небезпечну
апаратуру, електричне обладнання і вогненебезпечні наочні посібники та
матеріали, зокрема електричний щит кабінету, шафу, де зберігаються діафільми,
діапозитиви, посібники до графопроектора, відеозаписи, тимчасово взяті у
фільмотеці кінофільми та кінофрагменти. Слід також передбачити місце для
розміщення на пересувних візках мобільного фонду апаратури ТЗН (телевізора,
кінопроектора, графопроетора, діапроектора, магнітофона, відеомагнітофона, електропрогравача,
радіоприймача). Такий відбір меблів, приладів, обладнання та розміщення їх у
препараторській кімнаті відповідає потребам вчителя і правилам техніки безпеки.
У практиці роботи шкіл є випадки,
коли під навчальні приміщення відводяться кімнати квадратної або поперечної (із
співвідношенням сторін 4:3) конфігурації. У зв'язку з цим, для дотримання
оптимального кута розгляду учнями демонстраційних дослідів, інших
навчально-наочних посібників, розміщення робочих місць учнів (двомістні парти,
столи) слід здійснювати у чотири ряди. Для того, щоб не викликати напруження
зорових аналізаторів учнів, бажано збільшувати мінімальні розміри площі
приміщення до
1. Екран.
2. Демонстраційний стіл.
3. Стілець вчителя.
4. Робочий стіл вчителя.
5. Робочі столи з комп'ютерною
технікою.
6. Робочі столи (парти) учнів.
7. Підставки пересувні для
апаратури ТЗН.
8. Секційні шафи для зберігання
навчального обладнання.
У процесі навчання особливо
велике навантаження припадає на зорові аналізатори учнів. Коли освітленість
кабінету і робочих місць недостатня, рівень працездатності і гострота зору
учнів різко знижується. За даними вчених-гігієністів, якщо освітленість робочих
місць учнів досягає 150 лк (люксів), гострота зору до третього уроку
підвищується, а на кінець занять залишається не гіршою від вихідного рівня. При
меншій освітленості, наприклад, до ЗО...50 лк, гострота зору з часом різко
знижується і на кінець п'ятого уроку становить 70...75% відносно вихідного
рівня .
Як же забезпечити нормальну
освітленість навчального кабінету фізики?
Як відомо, у класному приміщенні,
кабінеті-лабораторії є велика кількість меблів, лабораторних приладів та інших
засобів навчання, тому при його обладнанні слід враховувати кілька факторів у
комплексі, які визначають рівень освітленості кабінету і робочих місць учнів.
Це, насамперед, штучна і природна освітленість приміщення, кабінету. Відповідно
до існуючих нормативів, освітленість Е=150 лк горизонтальних робочих поверхонь
на рівні
Для попередження можливого виходу
з ладу електричних ламп під час проведення уроків та інших навчальних занять
слід ураховувати, що гарантований час роботи ламп розжарювання - 1000, а для
люмінесцентних - 2500...3000 год горіння. Тому бажано своєчасно їх міняти, не
чекаючи повного виходу з ладу. Розміщувати світильники слід так, щоб відстань
до робочої поверхні /парти, стола учня/ була не меншою
При створенні штучного освітлення
у навчальному кабінеті важливе значення має і природне освітлення робочих
місць. Що для цього треба враховувати? По-перше, розміщувати робочі місця
вчителя та учнів так, щоб світловий потік сонячного світла падав на їх поверхні
з лівого боку. Не встановлювати на вікнах перешкод для проходження світлового
потоку, своєчасно їх мити, оскільки запилені, брудні вікна зменшують світловий
потік сонячного світла на 40%, а квіти, розміщені на вікнах, - на 30% .
Важливе значення для освітленості
приміщення має колір стелі, стін, меблів. Світлі кольори порівняно з темними
підвищують освітленість на 20%. Тому, добираючи гаму кольорів, бажано
враховувати коефіцієнти відбивання світла різними кольорами та їх відтінками:
білий - 76...80%; світло-жовтий - 65...78%; темно-жовтий - 44...66%; світло-зелений
-38...72%; темно-синій - 6.,.32%; темно-зелений - 11...38%; світло-сірий
-" 35...62%; темно-сірий - 13...35%. Добра освітленість створюється, якщо
коефіцієнт відбивання стелею не менше ніж 70%, стінами - 50%. Тобто стеля
білого, а стіни світло-жовтого або світло-зеленого кольорів. При цьому не слід
робити на стінах малюнки. Це зменшує коефіцієнт відбивання світла і відповідно
освітленість кабінету. Для меблів бажано, щоб коефіцієнт відбивання світла був
у межах 40...70%. Тобто, коли вони мають світло-зелений або світло-коричневий
кольори [27; 29; 51; 95; 104; 109; 114].
Відповідно до змісту освіти,
навчальних програм, існуючих інформаційних фондів ТЗН, закономірностей та
методів і прийомів здійснення навчального процесу, у кабінеті школи сьогодні
бажано передбачити можливості наявності такої апаратури ТЗН: кінопроектори для
демонстрування
Науково-технічний прогрес і
невпинне удосконалення апаратури ТЗН, зумовлює появі досконалої телевізійної,
комп'ютерної техніки, яку з успіхом можна використовувати для індивідуальної,
групової і колективної роботи у навчальному процесі школи. Це досконалі, з
великими розмірами екранів телевізори, відеопроектори, телевізійні камери,
рідинно-кристалічні панелі у комплекті з графопроекторами, відео-магнітофонами,
комп'ютерами, які дають можливість записати будь-яку екранну, звукову,
екранно-звукову інформацію і продемонструвати її в умовах навчального кабінету
школи. При цьому, процес застосування Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 з ергономічної точки зору
набагато ефективніший, ніж при використанні традиційної апаратури ТЗН. Це, перш
за все, можливості застосування ЕЗ, ЕЗв.3 у незатемненому (напівзатемненому)
приміщенні навчального кабінету, значне
спрощення процесу технічного обслуговування апаратури у
процесі навчальної роботи, мінімальні витрати електроенергії, надійність і
безпечність у роботі, автоматизація її експлуатації. Тому при обладнанні
навчальних кабінетів ТЗН, першочергову увагу бажано приділяти створенню
комплектів телевізійної навчальної техніки, графопроектора і
рідинно-кристалічної панелі з відеомагнітофоном або відеоплеєром,
відеопроектором та відео-магнітофоном (відеоплеєра).
Відповідно до технічних
характеристик та дидактичного призначення можна рекомендувати такі типи (види)
апаратури ТЗН.
Графопроектори, у яких
використовуються: галогенні лампи, що створюють світловий потік 2100-6000
люменів; інтерференційні дзеркала та лінзи для забезпечення рівномірної
чіткості зображення по усьому полю, навіть тоді, коли кут проекції досягає 30°;
пристосування для фіксації накладних елементів проекційних матеріалів; безшумні
у роботі вентилятори для попередження перегріву проекційного приладу при
безперервній роботі протягом тривалого часу.
Крім того, графопроектор повинен
мати ряд технічних пристосувань для зручного технічного обслуговування
(переключення на резервні освітлювальні лампи, можливості швидкої їх заміни та
регулювання яскравості освітлення, сигнальні лампи, ручки управлінь тощо).
Таким вимогам відповідають, наприклад, графопроектори серій Ііезедапд Тгаіпег -
400 та 631, Іізедапд Тауогії, Іізедаппд Тгапег Рогі.
До кожного графопроектора бажано
мати набори проекційних плівок з готовими малюнками, а також чистих, на яких за
допомогою фламастерів можна робити відповідні записи, нескладні малюнки у
процесі проведення занять.
При демонстрації зображень
готових малюнків вчитель не завжди може знаходитись біля проекційного приладу,
тому для керівництва увагою учнів, їх пізнавальною діяльністю до комплекту
пристроїв графопроектора бажано мати світлові лазерні указки іегз з автономним
джерелом живлення, що розрахований на роботу на протязі 1-5 років.
Одним із видів апаратури ТЗН,
навчального кабінету школи є проектор для демонстрування діапозитивів. Яким він
повинен бути? Перш за все надійний і зручний у роботі. Крім того, він повинен
мати світловий потік не менше 300-400 люменів; дистанційний пульт управління;
безшумний у роботі вентилятор для попередження нагрівання проектора.
У процесі навчання досить часто
необхідно використовувати так звану "оперативну" наочність з газет,
журналів, книжок або просто показати учням виконану на звичайному папері певну
роботу. Для виконання цього завдання у комплекті ТЗН бажано мати досконалий з
великим світловим потоком епіпроектор. Для школи бажано вибирати епіпроектор,
за допомогою якого можна проектувати зображення у напівзатемненному приміщенні
навчального кабінету. Це епіпроектори типу Е6-501, Е63-508, Е8-520, Е9-523,
Е10-521, Е11-52.
Ефективне навчання у школах не
може бути повноцінним без широкого використання сучасної телевізійної техніки.
Зокрема, комплексів "телевізор-відеокамера",
"телевізор-відеокамера-відео-магнітофон", які дозволяють
використовувати наочність, схеми, малюнки, друковані тексти, виготовлені на непрозорій
основі, а також наочність з газет, журналів, книжок тощо для колективного їх
аналізу та вивчення, навчальних телевізійних передач державного телебачення,
власних відеозаписів. Телевізійна апаратура (у тому числі і комп'ютери) за
розмірами екранів в основному призначені для індивідуальної роботи з учнями або
з невеликими їх групами. Тому у школах бажано використовувати спеціальні
пристосування для одержання проекційних зображень, комп'ютерних, телевізійних відеоматеріалів. Виконати поставлене завдання можна, якщо у
школах використовувати рідинно-кристалічні панелі або МиНітегііа проектори.
Рідинно-кристалічні панелі -"УізиаІ Зузіетз" застосовуються у
комплексі з графопроектором, який має світловий потік не менше 6000 люменів і
більше. УізиаІ Зузіетз універсальні і дають змогу підключити до них вихідні
сигнали з комп'ютера, відеомагнітофона, відеокамери та одержувати зображення з
розмірами 1,5-
Сьогодні випускаються в основному у п'яти
варіантах: настільні малої потужності: настільні великої потужності;
портативні малої потужності; портативні великої потужності і комплекси
проекційної панелі з графопроетором. Для колективної роботи із зображенням
бажано використовувати комплекс графопроектора і УізиаІ Зузіетз типів: проектор
ЗМ 9700, 9800, 9850, з проекційною панеллю 6150, 6450, 6750. Це універсальні
помічники вчителя (викладача) під час проведення лекцій, практичних робіт,
семінарів і інших видів занять.
За допомогою дистанційного пульта
управління вчитель може керувати увагою учнів для якісного сприймання та
усвідомлення змісту екранного зображення, робити відповідні коментування,
пояснення тощо, здійснювати прийом "стоп кадр", поетапне висвітлення
окремих елементів екранного зображення, акцентувати спеціальною стрілкою увагу
учнів на найбільш важливих, з його погляду елементах зображення та інші прийоми
керівництва пізнавальною діяльністю учнів.
Для одержання великих розмірів
проекційних зображень з комп'ютера, відеомагнітофона, відеопрогравача,
телевізійної камери, у школах можна використовувати також Миііітеаіа
відеопоектор типу МР 8020. Його
технічні характеристики забезпечують
високоякісне зображення з розмірами по діагоналі від 45 до
Для підвищення рівнів
індивідуалізації, диференціації і самостійності навчання, поглиблення та
удосконалення вивчення національних та іноземних мов у комплекс апаратури ТЗН
необхідно включати лінгафонне обладнання. Сьогодні випускаються два типи (види)
лінгафонного обладнання. Перший за технічними можливостями призначення і для
прослуховування фонозаписів і обміну словесною інформацією між учнями, вчителем
і учнями. Другий вид лінгафонного обладнання має значно ширші технічні
можливості з використанням системи МиІІІтеоіа, [81; 99], яка передбачає не
тільки індивідуальне, парне, групове, колективне прослуховування фонозаписів та
функ-ціювання зворотніх зв'язків у системах "учень-учень",
"учень - група учнів", "учитель-учень", "учитель -
група учнів", "учитель - весь клас учнів", але й подачі учням у
всіх вищеназваних системах відеоінформації
Для цього на робочих місцях
учнів, учителя встановлено індивідуальні рідиннокристалічні панелі, які
дозволяють за допомогою відеомагнітофона, відеоплеєра, комп'ютерної техніки
здійснювати комплексну передачу учням фоно- і відеоінформації.
Для ефективного використання
апаратури ТЗН важливе значення має правильне розміщення її у навчальному
кабінеті. Які ж основні фактори при цьому слід насамперед враховувати?
Відповідно до правил техніки безпеки та вимог гігієни навчання таких факторів
існує три. Перший - встановлена апаратура не повинна перекривати проходи між
рядами робочих місць учнів і має міститися на відстані не менше ніж
Наше око реагує на світло, що
відбивається від поверхні об'єкта спостереження. Кількість такого світла в
напрямі до ока характерізується яскравістю об'єкта. Тому другим фактором є
яскравість зображення на екрані. Відповідно до діючих норм яскравість
вважається доброю, якщо у повністю затемненому приміщенні у центрі екрана вона
не нижча від 35 ніт. Яскравість зображення на екрані обчислюють за формулою:
де Ф - світловий потік даного
проекційного апарата, лм: В -яскравість зображення, ніт або кд (л/м2);
р - коефіцієнт відбивання світлового потоку від екрана, який дорівнює 0,8: 3 -
площа зображення на екрані, м2.
Оскільки площа зображення на
екрані визначається його розмірами, то третім фактором є встановлення,
відповідно до конфігурації і площі приміщення кабінету, оптимального розміру
зображення, які можна обчислити за допомогою формули:
де А - ширина зображення на
екрані; І - довжина приміщення навчального кабінету; 3 - площа зображення на
екрані.
Відповідно до правил техніки
безпеки проекційну апаратуру ТЗН необхідно розміщувати у кінці навчального
кабінету біля його задньої стінки на спеціальних візках-підставках. Переміщення
апаратури в інші кабінети бажано здійснювати разом з візками-підставками, які
мають для зручності користування колеса з гумовими прокладками.
Проекційну відстань апарата до
екрана можна обчислити як
де П - відстань проекційного
апарата до екрана в метрах; Р -фокусна відстань об'єктива, мм; а - ширина
кадрового вікна проекційного апарата; А - ширина зображення.
Особливе значення має розміщення
у навчальному кабінеті фізики проекційного апарата багатоцільового призначення
- графопроектора (кодоскопа). Його можна використовувати для проекції на екран
або на класну дошку (залишивши затемненим лише найближче до нього вікно)
записів, схем, зроблених на прозорій плівці під час уроку чи під час підготовки
до нього, широкоформатних діапозитивів (транспорантів, сдайдів), для одержання
тіньових проекцій багатьох демонстраційних дослідів. Наприклад, для показу
силових ліній магнітних полів, броунівського руху тощо. У зв'язку з цим,
графопроектор слід встановлювати безпосередньо на демонстраційному столі або на
кафедрі (столі) вчителя. Рекомендована проекційна апаратура ТЗН в основному має
досить великий світловий потік. Тому штори для затемнення вікон бажано робити
комбінованими. А саме, одні - з непрозорої темної тканини, інші -легкі, з
тканини світлого кольору. Крім того, слід передбачити можливість зашторювання
тільки одного, найближчого до екрана, вікна. Затемнення вікон можна здійснювати
легкими шторами світлого кольору, а перше до екрана вікно закривати темними
шторами. Застосування такого диференційованого, відповідно до типу проекційної
апаратури, затемнення приміщення навчального кабінету має важливе значення.
По-перше, при демонструванні екранно-проекційних посібників суттєво не
змінюються такі важливі показники мікроклімату приміщення, як аерація,
вологість та температура повітря, по-друге, при демонструванні
екранно-проекційних посібників є можливості для ведення учнями відповідних
записів, а для вчителів - слідкування за їх роботою.
Затемнення приміщення (опускання
і піднімання штор, увімкнення освітлення) бажано автоматизувати, але не слід це
робити за допомогою складних систем великої потужності. Це в багатьох випадках
призводить до невиправданих витрат електроенергії, порушення нормального ходу
навчально-виховного процесу (шум електродвигунів), непередбачених несправностей
тощо. Як показує практика, досить ефективними є прості автоматизовані системи з
використанням відносно безшумних у роботі електродвигунів малої потужності.
Найпростіші системи
автоматизованого зашторювання вікон можна виготовити, використовуючи
двигуни-редуктори типу РД-0,9. Для часткового або повного затемнення кабінету
бажано на кожне вікно встановлювати окремий двигун-редуктор.
Щоб дістати якісне зображення
екранно-проекційних посібників, необхідно правильно вибрати та розмістити
екран. Насамперед слід зазначити, що застосовувати екрани "на
просвіт" (денні екрани) не рекомендується як з гігієнічних міркувань, так
і з погляду раціонального використання площі приміщення навчального кабінету.
Для створення сприятливих умов
спостереження за зображенням екпанно-проекційних посібників важливе значення
має правильне розміщення екану. Тут необхідно враховувати такі фактори.
Максимальна висота верхнього краю екрана визначається кутом , який для учнів,
що найближче розміщені до екрана не повинен перевищувати 45. Нижній край екрана
для учнів старших класів бажано розмістити на висоті не нижчій, ніж
Використовуючи у кабінеті ТЗН,
важливо вирішити питання: як здійснювати керування апаратурою, вручну чи
дистанційно; хто здійснюватиме це керування, лаборант чи вчитель?
Обслуговування апаратури ТЗН під
час уроку лаборантом методично і практично не виправдане. Оскільки, по-перше,
лаборант не завжди може бути присутній на даному уроці (як правило, один
лаборант обслуговує кілька кабінетів), по друге, дії лаборанта можуть відвертати
увагу учнів на уроці. Крім того, ручне ввімкнення апаратури ТЗН потребує
витрати певного часу уроку. Як показує практика, при ручному ввімкненні,
наприклад, кінопроектора, опускання екрана, затемнення кабінету вчитель
витрачає як мінімум З...5 хв уроку. У цей час увага учнів до навчального
матеріалу спадає. Вони навіть можуть забути, на які запитання слід дати
відповідь під час перегляду відповідних екранних посібників.
Найкраще, коли вмикає апаратуру
ТЗН учитель У цьому випадку забезпечується потрібна синхронність у поясненні
навчального матеріалу та своєчасним увімкненням апаратури.
Дистанційне увімкнення апаратури
ТЗН практично не потребує від вчителя витрати часу уроку, переривання логіки
пояснення навчального матеріалу чи постановки пізнавальних завдань.
Пульт дистанційного увімкнення
апаратури ТЗН, зашторювання вікон можна розмістити на окремому столі вчителя
(кафедрі), при цьому слід передбачити, щоб на нього подавалась напруга не більш
як 36 В, а подача напруги 220 В для апаратури ТЗН виконувалась за допомогою
реле, які встановлені безпосередньо біля кожного проекційного приладу. Така
система безпечна у роботі, не потребує прокладання у навчальному кабінеті
додаткових кабелів з напругою 220 В.
Для створення сприятливих умов
перегляду в кабінеті навчальних кінофільмів, кінокільцівок, діапозитивів
потрібно правильно розмістити учнів відносно екрану, а також забезпечити
яскраве і чітке зображення та часткову освітленість приміщення під час
демонстрацій. Бажано, щоб перший ряд учнівських місць знаходився на відстані не
меншій від подвійного розміру ширини зображення на екрані.
Важливе значення має також кут,
під яким учні спостерігають екранне зображення. (Кут між умовно проведеною
лінією зору до центру екрану і перпендикуляром, опущеним до площини, у якій
розміщений екран.) Для кожного учня цей кут не повинен перевищувати 20-25°.
Тому під час демонстрування екранних посібників учням, які сидять у перших
рядах на крайніх місцях лівого чи правого ряду парт, потрібно по можливості
посадити ближче до центру.
Для одержання достатньої чіткості
і яскравості зображення проекційну апаратуру слід розміщувати на відстанях, які
не перевищують максимальних значень, вказаних у технічних даних кожного
апарату.
Якщо під час використання проекційної
апаратури (статичної проекції) передбачається часткове затемнення приміщення,
то апаратуру ТЗН слід розміщувати на відстанях, менших від вказаних
максимальних значень. Але при цьому потрібно ураховувати, що ширина зображення
на екрані не повинна бути меншою за
3. Організаційно-технічні умови
продуктивного використання ТЗН.
Першою формою застосування у
школах ТЗН є створення двох комплектів апаратури: стаціонарний, який постійно
знаходиться у навчальному кабінеті, мобільний, для якого передбачена можливість
перенесення окремих видів апаратури у інші кабінети. До стаціонарного комплекту
включаються: екран для проекцій зображень, штори для часткового або повного
затемнення вікон приміщення кабінету, звукові колонки, телевізор, графопроектор,
якщо він вмонтований у стіл учителя, лінгафонне обладнання, комп'ютерна
техніка, замкнена телевізійна система. До мобільного відеомагнітофон,
відеокамера, рідинно-кристалічна панель у комплексі з графопроектором, проектор
МиКітеаіа, переносні екрани для проекції зображень, епіпроектор, лазерні
указки.
Мобільний комплект апаратури ТЗН,
як правило, призначається для обслуговування навчальних кабінетів одного
поверху навчального закладу. Таких комплектів на одному поверсі може бути
декілька [15; 51].
Другою організаційною формою
раціонального використання ТЗН є створення шкільного технічного центру (ШТЦ),
обладнаного замкненою телевізійною системою, яка дає можливість передавати по
каналах зв'язку у кожний навчальний кабінет потрібну звукову, екранну, екранно-звукову
інформацію із загального центру керування. З кожним кабінетом існує прямий та
зворотній селектронний зв'язок і вчитель може керувати процесом подачі
навчальної інформації у кабінет [24].
Ідея створення ШТЦ перспективна в економічному і педагогічному
аспектах. Економічна можливість скорочення кількості апаратури ТЗН, у першу
чергу, найбільш складної, що входить до мобільних комплектів. Педагогічний -
можливість значного підвищення рівнів якості і сисематичності використання ТЗН
у навчально-виховному процесі, розвантаження вчителів від технічної роботи за
доглядом і експлуатацією апаратури ТЗН.
Перш ніж створити ШТЦ, треба
чітко з'ясувати: яким він має бути, яка методика передачі інформації, що з
проекційної, звукової телевізійної апаратури повинно залишатися у навчальних
кабінетах?
Схема приміщення ШТЦ та
розміщення апаратури ТЗН Апаратна: 1. Відеомагнітофони. 2. Відеокамера для
демонстрації заставок. 3. Відеокамера для демонстрації кінофільмів, діафільмів,
діапозитивів. 4. Пульт управління. 5. Кінопроектор. 6. Діапроектор. 7. Екран
для кінопроектора і діапроектора. 8. Екран для заставок. 9. Обслуговуюча
апаратура. 10. Загальний електричний щит. 11. Засоби пожежогасіння. 12. Місце
оператора. 13. Магнітофон. 14. Електрофон. 15. Радіоприймач.
Методичний кабінет:
І.Відеомагнітофон. 2.Телевізор для перегляду відеозаписів. 3.
Електропрогравач. 4. Магнітофон. 5. Епіпроектор. 6. Кінопроектор для
демонстрації
Дикторська. 1. Стіл для дикторів.
2. Відеокамера. 3. Телевізор-монітор. 4. Стіл. 5. Освітлювачі. 6. Додаткові
стільці. 7.Стільці операторів. 8. Мікрофони операторів.
Апаратна ШТЦ
призначена для розміщення проекційної телевізійної та звукової
апаратури, яка використовується для передачі інформації у навчальні кабінети та
інші приміщення школи, де встановлені телевізори.
Призначення апаратури ТЗН
апаратної ШТЦ.
1. Відеомагнітофони (3 шт.), які
застосовуються для відеозапису навчальних телевізійних передач, а також
передач, підготовлених учителями школи.
2. Телевізійні камери (2 шт.).
Одна Відеокамера призначається для передачі на екрани телевізорів візуальної
інформації різноманітних заставок (ілюстрації із книг, газет, журналів),
лабораторних дослідів і ін. Друга -
для передачі інформації кінофільмів, кінофрагментів, кінокільцівок, діафільмів,
діапозитивів. Це можна здійснити двома способами: з'єднати відеокамеру
безпосередньо з кінопроектором, діапроектором або спростувати зображення на
екран і за допомогою відеокамери передати на екрани телевізорів. Перший спосіб
потребує створення додаткових пристосувань (спеціальні перехідні кільця,
об'єктиви тощо). Другий - більш простий, але потребує часткового затемнення
кімнати, де проводиться демонстрація. Цього можна не робити, якщо відеокамеру з
екраном розмістити в окремій шафі.
3. Загальний пульт управління -
призначений для дистанційного включення телевізійної, проекційної та звукової
апаратури, контролю якості передачі екранно-звукової, екранної та звукової
інформації у навчальні кабінети та інші приміщення школи.
Оскільки за допомогою
телевізійної системи у навчальні кабінети передається не тільки телевізійна,
але й звукова інформація (фонозаписи радіопередачі), то пульт управління слід
обладнати окремими підсилювачами низької частоти, які забезпечують підсилення
сигналу і передачу його в усі навчальні кабінети школи.
З метою контролю якості екранно-звукової, екранної та звукової
інформації, а також для створення зворотнього зв'язку з вчителями навчальних
кабінетів на пульті на кожний відеоканал встановлюється спеціальний монітор
(контрольний телевізор), переговорний пристрій. Для моніторів, як правило,
підбирають телевізори з розмірами екранів по діагоналі
4. Комплект проекційної і
звуковідтворюючої апаратури для використання
у комплексі екранно-проекційними та
звуковими посібниками. Для цього можна використовувати кіноапаратуру
типу "Україна", "Радуга" для
магнітофони; електропрогравачі; радіоприймачі, відеомагнітофони, відеоплеєри.
5. Комплект
контрольно-вимірювальної апаратури для проведення профілактичного ремонту,
телевізійної апаратури і електрообладнання, а також різноманітні високочастотні
кабелі, електричні проводи, ізоляційні матеріали, люксметр для визначення
освітлення об'єктів.
6. Розподільний електричний щит з
спеціальними пристроями аварійного відключення електричного струму, засоби
гасіння пожежі (вогнегасники, пісок, протипожежна тканина). Уся електропроводка
та встановлена апаратура повинні відповідати правилам техніки безпеки.
Зберігання легкозаймистих
матеріалів і речовин, фондів .екранних, екранно-звукових засобів, каталогів
забороняється.
Дикторська - призначена для
подачі телевізійної інформації у навчальні кабінети та інші приміщення школи. У
цій кімнаті проводяться виступи учнів, вчителів, гостей школи. Тому її
обладнання - мінімальна кількість апаратури і електрообладнання. Тут повинні
бути два мікрофони, контрольний телевізор з екраном розмірами по діагоналі не
менше
Під час обладнання дикторської
слід забезпечити надійну звукоізоляцію. Стіни і двері потрібно покрити
спеціальними звукопог-линаючими матеріалами, поставити стіл і два стільці для
дикторів. При потребі, якщо дозволяє площа, можна поставити ще 5-6 стільців,
1-2 невеликих столи (тимчасово).
У дикторській можуть проводити
бесіди 5-10 чоловік, тому слід особливу увагу звернути на техніку безпеки. Усі
кабелі освітлення, телевізійна апаратура повинні мати надійну ізоляцію, яка
захищає їх від механічного
пошкодження. Дикторська обладнується засобами аварійного відключення електричного
струму і гасіння пожежі.
Методичний кабінет - призначений
для підготовки вчителів та вихователів до використання навчальних телевізійних
передач, звукових, екранних, екранно-звукових засобів у навчально-виховному
процесі. У ньому розміщують:
1. Відеомагнітофон і телевізор
для перегляду і ознайомлення із змістом відеозаписів.
2. Комплект проекційної і звуковідтворюючої
апаратури для перегляду кінофільмів, кінокільцівок, діафільмів і діапозитивів,
прослуховування фонозаписів.
3. Екрани.
4. Шафи для зберігання касет з
відеозаписами та фонозаписами каталогів.
5. Столи і стільці для роботи
вчителів. ШТЦ - має велике значення для підвищення ефективності використання
відеозаписів екранних та звукових засобів, навчальних телевізійних передач.
Проте окремі вчителі перебільшують його можливості. Вилучають із класів усю
проекційну апаратуру, екрани, штори для затемнення, а екранні посібники
демонструють на екранах телевізорів. Звичайно, це звільняє вчителя від
додаткової технічної роботи, пов'язаної із використанням проекційної апаратури,
але слід пам'ятати, що ШТЦ подає екранну інформацію на досить обмежену площу (екран
телевізора). Тому, статичні екранні посібники з успіхом можна демонструвати
безпосередньо у навчальному
кабінеті, використавши нескладні і надійні у роботі діапроектори. За їх
допомогою можна одержати велике кольорове і яскраве зображення явищ і процесів,
що вивчаються у незатемненому або напівзатемненому навчальному кабінеті. Це
створює сприятливі умови для роботи вчителя і учнів, підвищує їх
працездатність.
Отже, поряд із створенням у
школах ШТЦ у навчальних кабінетах слід залишити діапроектори, графопроектори,
екрани, легкі штори для затемнення, що допоможе більш ефективно і систематично
використовувати екранні посібники і телевізійні передачі у комплексі з іншими
засобами навчання [24].
Для застосування ТЗН, як відомо,
необхідні відповідні інформаційні фонди діапозитивів, посібників до
графопроектора, пакети навчальних програм до комп'ютерної техніки, відеозаписи,
фонозаписи, посібники для епіпроекцій тощо. Звичайно деякі з них можна придбати
у спеціалізованих магазинах, але кожний заклад освіти, як правило, має свою
специфіку, певну спрямованість у виборі змісту та форм забезпечення освіти.
Тому у
ШТЦ бажано створювати власні
інформаційні фонди ТЗН по окремих навчальних дисциплінах.
Створювати інформаційні фонди до
ТЗН можна двома шляхами. Перший - централізоване придбання кінофільмів,
кінофрагментів, відеозаписів, фонозаписів, діапозитивів, діафільмів у
спеціалізованих магазинах. Другий - самостійне виготовлення, зокрема,
відеозаписів, діафільмів, діапозитивів, посібників до графопроектора, фонозаписів
тощо.
Самостійне виготовлення екранних,
звукових, екранно-звукових посібників має великі можливості в раціоналізації
процесу навчання і підвищення якості знань учнів. Так, наприклад, самостійно
виготовлений діафільм чи серія діапозитивів за змістом кінофільму, допоможе
вчителю, по-перше, забезпечити виклад навчального матеріалу потрібною наочною
та звуковою ілюстрацією явищ і процесів, які вивчаються, по-друге, провести
ефективне повторення та закріплення навчального матеріалу. Крім того, за допомогою
саморобних діафільмів і діапозитивів, вчитель може повністю забезпечити
використання необхідних схем, графіків, діаграм тощо, креслення яких
безпосередньо на уроці потребує витрати значної кількості навчального часу
уроку.
Важливе значення має виготовлення
діафільмів, діапозитивів, у кадрах яких показано схеми тих дослідів, які
демонструються на уроці. допоможе вчителю більш виразно показати учням основні
його складові частини і ін., оскільки у багатьох випадках такі досліди
демонструються у горизонтальній площині (стіл вчителя) і учням, які знаходяться
на останніх партах, погано видно.
Педагогічну цінність і навіть
певні переваги перед кінофільмами та їх відеозаписами, діафільмами і
діапозитивами мають епіпроекції. Використовуючи спеціально підготовлені
епіпроекції, вчитель може оперативно пояснювати на уроці події сьогоднішніх
днів. Так, наприклад, застосовуючи вирізки із газет, журналів, вчитель може
подати конкретну наочну інформацію про сучасні дослідження в галузі науки і
техніки, досягнення народного господарства.
Для збереження фондів екранних
відеозаписів. звукових посібників у ШТЦ слід мати шафи, що мають спеціальні
висувані шухляди, поділені на відділення, у яких розміщуються діафільми,
діапозитиви. Для раціонального розміщення висота кожної висувної шухлядки
повинна відповідати висоті коробочки діафільму чи діапозитивів. Кожний
діафільм, серію діапозитивів слід пронумерувати, тоді легко можна буде знайти
потрібний екранний посібник
Діапозитиви слід зберігати окремо
від діафільмів, але в таких же за формою шафах із висувними шухлядами.
Епіпроекції або епіфільми (певна
кількість епіпроецій, змонтованих на одній плівці) слід зберігати у спеціальних
конвертах, які бажано пронумерувати і зберігати у шафі із спеціальною висувною
шухлядою типу каталожного ящика.
Для зручності користування фондом
екранних, звукових посібників, відеозаписів на них потрібно скласти предметну
катотеку, в якій пишеться:
а) назва посібника;
б) короткий зміст (анотація);
в) найбільш загальні методичні
рекомендації щодо застосу-вання;
г) порядковий номер, під яким
зберігається у шафі. Картотеку також бажано систематизувати. Це найкраще
зробити за діючою навчальною програмою для кожного предмету (тематиний
розподіл) із внутрішньою послідовністю в алфавітному порядку.