©Кух А.М., 2015 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ "МЕТОДИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ"
1. ВСТУП
2. ОПИС ПРЕДМЕТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
3. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
5. ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДИСЦИПЛІНАМИ
6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
7. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ (ЦІЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ)
8. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
9. ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
10. ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
11. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
12. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
13. ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
14. ПИТАННЯ ЗАЛІКУ
15. ЛІТЕРАТУРА
16. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
17. ПЕРЕЛІК ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ,ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
1. ВСТУП
Робоча навчальна програма дисципліни „Методика наукових досліджень” є складовою методичного забезпечення навчального процесу для підготовки магістрів галузі знань „Cередня освіта” зі спеціальності "Фізика".
Зміст програми передбачає лекції, практичні заняття та самостійну роботу. Форма семестрового контролю – залік.

2. ОПИС ПРЕДМЕТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Курс: підготовка магістрів Галузь знань, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характерисника навчальної дисципліни
Курс "Методика наукових досліджень"
Кредити: ЕSTC - 2
Модулі - 1
Змістові модулі - 1
Загальна кількість годин - 60



Галузь: Фізико-математичні науки
Спеціальність: "Фізика", "Математика", "Комп'ютерні науки", "Освітні вимірювання" 		Вибіркова навчальна дисципліна
Рік підготовки: 2019 - 2020
Семестр: 1
Лекцій: 16
Практичних: 14
Самостійна робота: 30
Вид контролю: залік

3. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Провідне місце в системі багатоступеневої підготовки і перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів посідають вищі навчальні заклади (ВНЗ) України. У більшості з них створені наукові школи, спеціалізовані вчені ради із захисту докторських; кандидатських дисертацій, магістратура, аспірантура, докторантура, система перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Знання методики і методології, теорії, технології, методів та організації науково-дослідницької діяльності є базою для аспірантів, докторантів, здобувачів наукових студентів, співробітників наукових підрозділів різного профілю.
Мета викладання дисципліни – ознайомити студентів з процесами наукового дослідження, його структури, а також з абдуктивним, гіпотезо-дедуктивним і системним методами дослідження.
Завдання вивчення дисципліни – виробити у студентів вміння застосовувати нові методи соціально-гуманітарного дослідження, в основі яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу, синергетики і герменевтики.

4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І. Змістовний модуль 1.
Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього.
Наука як система знань. Основні поняття науки. Закономірності функціонування та розвитку науки, еволюцію її розвитку.
Поняття наукового дослідження, його основні ознаки та характеристики. Особливості структури наукового дослідження, його об’єкт, мета, завдання, основні форми. Вимоги до наукових досліджень.
Основні види наукових досліджень. Відмінності та спільні риси емпіричних та теоретичних досліджень. Ефективність наукових досліджень.
Тема 2. Поняття методики і методології наукових досліджень та її види.
Методологія і методика наукових дослідження. Поняття методу. Завдання методології науки. Різновиди та структурні елементи методології. Підходи до обґрунтування та визначення методу та методології.
Фундаментальна або філософська методологія. Загальнонаукова методологія.
Загальнонаукові принципи дослідження: історичний, термінологічний, функціональний, системний, інформаційний, культурологічний, пізнавальний або когнітивний.
Конкретнонаукова методологія. Методи і техніка дослідження. Класифікація методів наукового пізнання.
Сутність теоретичних методів наукового дослідження. Послідовність проведення теоретичних досліджень. Особливість теоретичного дослідження. Порядок використання методів при здійсненні наукового дослідження.
Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, формалізації, абстрагування та моделювання. Поняття моделі, вимоги, які до неї ставляться, види, особливості побудови.
Особливості логічного та хронологічного підходів при проведенні теоретичних досліджень. Мета, випадки та вимоги до застосування цих методів при здійсненні наукового дослідження.
Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження.
Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Радикальний емпіризм. Верифікація. Емпіричне дослідження. Валідність. Діагностична сила. Надійність. Репрезентативність.
Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Передбачуваність. Планомірність, Цілеспрямованість. Вибірковість. Системність. Вимоги до спостереження. Етапи проведення спостереження.
Емпіричні методи: вимірювання, порівняння, узагальнення Розмір одиниці вимірювання. Динамічна похибка. Метод вимірювання. Принцип вимірювання. Вимірювальна інформація. Види вимірювальних величин.
Порівняння. Узагальнення. Вимоги до порівняння. Види порівнянь.
Експеримент. Довготривале, короткочасне, безперервне, дискретне спостереження. Специфіка експерименту. Етапи проведення експерименту.
Інші емпіричні методи дослідження: опитування, опитування-інтерв’ю, анкетні опитування, бесіда, рейтинг, експертна оцінка, метод колективних експертних оцінок, метод „мозкового штурму”, морфологічний метод аналізу, метод семикратного пошуку, метод асоціацій та аналогій, метод колективного блокнота і контрольних запитань, морфологічний ящик.
Сутність гіпотези, її особливості. Етапи розвитку гіпотези, вимоги, що до неї ставляться. Доведення гіпотези, способи встановлення істини: безпосередній та опосередкований, що використовуються у доведенні гіпотези, особливості та відмінності.
Тема 4. Зміст та складові науково-дослідного процесу.
Стадії науково-дослідного процесу. Схема науково-дослідного процесу. Організаційна, дослідна стадії та стадія узагальнення, апробації та реалізації наукових результатів. Процедура вибору наукової проблеми. Критерії вибору теми. Обґрунтування актуальності теми, визначення її місця в науковій проблемі.
Суть та складові планування наукової діяльності. Програма та плани наукового дослідження. Формулювання теми дослідження. Вивчення стану питання і обґрунтування обраного напряму дослідження. Мета дослідження. Загальні та конкретні завдання дослідження. Зміст, об'єкт, предмет дослідження. Вибір методів дослідження. Етапи роботи, календарний план роботи. Попередній та остаточний план наукового дослідження, план-проспект наукового дослідження.
Організація науково-дослідних робіт. Наукова організація дослідницької діяльності включає організацію дослідного процесу, управління ним і обслуговування. Організаційні передумови для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації. Основні завдання НОП. Елементи НОП. Нормування праці науковців.
Тема 5. Публікація та оприлюднення результатів наукових досліджень
Форми викладу матеріалів дослідження. Публікації. Функції публікацій.
Наукові видання. Науково-дослідні та джерелознавчі наукові видання. Моногра­фія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей та матеріали наукової кон­ференції, збірник наукових праць.
Наукові неперіодичні видання: книга, брошура, наукові збірки, журнали.
Види монографій: наукові та практичні.
Форми висвітлення підсумків наукової роботи: тези, тези доповіді, реферат. Види рефератів: інформативні, розширені або зведені, наукові.
Винахідницька діяльність. Результати НДР: нові технологічні процеси й агрегати, матеріали і з'єднання, пристрої і конструкції можуть скласти предмет винаходу або відкриття.
Доповідь, повідомлення на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях. Бесіди при особистих зустрічах.

5. ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДИСЦИПЛІНАМИ
Дана навчальна дисципліна відноситься до розділу дисциплін підготовки магістра циклу спеціальних дисциплін. Вона тематично пов‘язана з дисциплінами „Основи наукових досліджень”, „Філософські основи наукового пізнання”.

6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модулі Види роботи Назва модулів Форми навчання
Модуль 1 Аудиторна робота Модуль І. Змістовний модуль 1. Методика наукових досліджень Лекції, проблемна лекція
Тренінг
Консультації, індивідуальні заняття
Контрольні заходи (модульний контроль, залік) 
Модуль 1 Самостійна робота Модуль І. Змістовний модуль 1. Методика наукових досліджень Конспектування додаткових тем дисципліни
Індивідуальна науково-дослідна робота 

7. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ (ЦІЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ)
Студент повинен знати: що пошук істини в науці має організований і цілеспрямований характер специфічного дослідження; що наукове відкриття – це результат творчого пошуку, в якому використовуються інтуїтивні і логічні, емпіричні і теоретичні, дедуктивні і не дедуктивні роздуми, евристичні і алгоритмічні методи і засоби дослідження; методи аналізу і побудови теорій, яким належить центральна роль в сучасному науковому пізнанні.
Студент повинен вміти: аналізувати наукову проблему і знаходити алгоритми її розв’язку; формулювати гіпотезу, евристично оцінювати, виводити з неї емпірично перевіювані наслідки, співставляти з даними досліду і практики; застосовувати системний метод для розуміння структура теорій і проблем сучасної методології науки.
Студент повинен мати навички: конспектування літературних джерел; публічного виступу; самостійної роботи з вивчення матеріалів навчальної дисципліни; вільного володіння понятійним апаратом; оперування термінологією під час виконання навчальних завдань та виступів на семінарах, конференціях тощо.
Індивідуальна науково-дослідна робота

8. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Специфіка викладання предмету полягає у використанні трьох видів контролю: поточного, модульного і підсумкового.
Поточний контроль включає:
- тестування (т) – така форма контролю дозволяє перевірити підготовку студентів до кожного заняття; проводиться регулярно на вибірковій основі;
- тренінг (т) – проводиться з метою формування вмінь і навичок у студентів практичного спрямування, формування сучасного наукового мислення, вміння приймати відповідальні та ефективні рішення;
- самостійна робота (ср) – така форма контролю дозволяє виявити вміння чітко, логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння працювати самостійно;
- індивідуальна науково-дослідна робота студентів (ІНДР) – проводиться з метою отриманні практичних навиків та умінь щодо використання та опрацювання наукових джерел, написання статей, тез, оформлення звітів, розробка презентаційного матеріалу, використання теоретичних та емпіричних методів дослідження.
Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту, який спрямований на перевірку знань студентів.

9. ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Денна форма навчання
№ з/п Назва теми Лекційні Практичні Самостійна Всього Модульний контроль
1 Тема 1. Поняття наукового дослідження і вимоги до нього 2 2 4 7 18
2 Тема 2. Поняття методики наукових досліджень. Організація НД 2 1 4 7 18
3 Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження 2 1 4 7 18
4 Тема 4. Зміст та складові науково-дослідного процесу 2 1 4 7 18
5 Тема 5. Форми відображення наукових досліджень 2 2 4 7 18
  Індивідуальна-науково дослідна робота     9 9 10
  Всього 10 6 29 45 100

10. ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Денна форма навчання
№ з/п Назва теми, лекційного заняття, зміст Кількість годин Кількість балів Література
1 Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього.
1. Наука як система знань. Основні поняття науки. Закономірності функціонування та розвитку науки, еволюцію її розвитку.
2. Поняття наукового дослідження, його основні ознаки та характеристики. Особливості структури наукового дослідження, його об’єкт, мета, завдання, основні форми. Вимоги до наукових досліджень.
3. Основні види наукових досліджень. Відмінності та спільні риси емпіричних та теоретичних досліджень. Ефективність наукових досліджень. 		2 4 Основна: [3] 
2 Тема 2. Поняття методики і методології наукових досліджень та її види.
1. Методологія і методика наукових дослідження. Поняття методу. Завдання методології науки. Різновиди та структурні елементи методології. Підходи до обґрунтування та визначення методу та методології.
2. Фундаментальна або філософська методологія. Загальнонаукова методологія.
3. Загальнонаукові принципи дослідження: історичний, термінологічний, функціональний, системний, інформаційний, культурологічний, пізнавальний або когнітивний.
4. Конкретнонаукова методологія. Методи і техніка дослідження. Класифікація методів наукового пізнання.
5. Сутність теоретичних методів наукового дослідження. Послідовність проведення теоретичних досліджень. Особливість теоретичного дослідження. Порядок використання методів при здійсненні наукового дослідження.
6. Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, формалізації, абстрагування та моделювання. Поняття моделі, вимоги, які до неї ставляться, види, особливості побудови.
7. Особливості логічного та хронологічного підходів при проведенні теоретичних досліджень. Мета, випадки та вимоги до застосування цих методів при здійсненні наукового дослідження. 		2 4 Основна:
3. Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження.
1. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Радикальний емпіризм. Верифікація. Емпіричне дослідження. Валідність. Діагностична сила. Надійність. Репрезентативність.
2. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Передбачуваність. Планомірність, Цілеспрямованість. Вибірковість. Системність. Вимоги до спостереження. Етапи проведення спостереження.
3. Емпіричні методи: вимірювання, порівняння, узагальнення Розмір одиниці вимірювання. Динамічна похибка. Метод вимірювання. Принцип вимірювання. Вимірювальна інформація. Види вимірювальних величин.
4. Порівняння. Узагальнення. Вимоги до порівняння. Види порівнянь.
5. Експеримент. Довготривале, короткочасне, безперервне, дискретне спостереження. Специфіка експерименту. Етапи проведення експерименту.
6. Інші емпіричні методи дослідження: опитування, опитування-інтерв’ю, анкетні опитування, бесіда, рейтинг, експертна оцінка, метод колективних експертних оцінок, метод „мозкового штурму”, морфологічний метод аналізу, метод семикратного пошуку, метод асоціацій та аналогій, метод колективного блокнота і контрольних запитань, морфологічний ящик.
7. Сутність гіпотези, її особливості. Етапи розвитку гіпотези, вимоги, що до неї ставляться. Доведення гіпотези, способи встановлення істини: безпосередній та опосередкований, що використовуються у доведенні гіпотези, особливості та відмінності.  		 2 4 Основна: [3]
4 Тема 4. Зміст та складові науково-дослідного процесу.
1. Стадії науково-дослідного процесу. Схема науково-дослідного процесу. Організаційна, дослідна стадії та стадія узагальнення, апробації та реалізації наукових результатів. Процедура вибору наукової проблеми. Критерії вибору теми. Обґрунтування актуальності теми, визначення її місця в науковій проблемі.
2. Суть та складові планування наукової діяльності. Програма та плани наукового дослідження. Формулювання теми дослідження. Вивчення стану питання і обґрунтування обраного напряму дослідження. Мета дослідження. Загальні та конкретні завдання дослідження. Зміст, об'єкт, предмет дослідження. Вибір методів дослідження. Етапи роботи, календарний план роботи. Попередній та остаточний план наукового дослідження, план-проспект наукового дослідження.
3. Організація науково-дослідних робіт. Наукова організація дослідницької діяльності включає організацію дослідного процесу, управління ним і обслуговування. Організаційні передумови для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації. Основні завдання НОП. Елементи НОП. Нормування праці науковців.  		 2 4 Основна:
5 Тема 5. Публікація та оприлюднення результатів наукових досліджень
1. Форми викладу матеріалів дослідження. Публікації. Функції публікацій.
2. Наукові видання. Науково-дослідні та джерелознавчі наукові видання. Моногра­фія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей та матеріали наукової кон­ференції, збірник наукових праць.
3. Наукові неперіодичні видання: книга, брошура, наукові збірки, журнали.
4. Види монографій: наукові та практичні.
5. Форми висвітлення підсумків наукової роботи: тези, тези доповіді, реферат. Види рефератів: інформативні, розширені або зведені, наукові.
6. Винахідницька діяльність. Результати НДР: нові технологічні процеси й агрегати, матеріали і з'єднання, пристрої і конструкції можуть скласти предмет винаходу або відкриття.
7. Доповідь, повідомлення на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях. Бесіди при особистих зустрічах. 		2 4 Основна:
Всього 10 20

11. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Денна форма навчання
№ з/п Назва теми, зміст Кількість годин Кількість балів Література
1. Тема 1. Методика вивчення контингенту студентів.
Завдання
1. Проаналізуйте яку-небудь статтю про досвід роботи вчителя (викладача) і визначте суперечності в педагогічних фактах (явищах).
2. Поспостерігайте за групою (класом) і зафіксуйте факти об'єднання колективу і причини конфліктів. Які закони діалектики в цих процесах виявляються?
3. Намітьте план розгляду групи студентів (колективу) як соціально-педагогічного явища. Спробуйте підійти до розгляду колективу з позиції системно-структурного аналізу.
4. Спостерігаючи за студентським колективом, зафіксуйте факти, що доводять, що процес розвитку до якісно нового ступеня (чи з'явилися нові якості взагалі).
5. За допомогою соціометричної методики проведіть вивчення міжособових відносин студентів групи.
6. Проведіть експериментальне вивчення організованості групи, використовуючи методику туристської естафети. 		2 4 Основна:
2. Тема 2. Методика проведення наукових спостережень.
Завдання
1. Поспостерігайте початок занять з метою визначити тривалість організаційного інтервалу від дзвінка до початку навчального процесу. Зафіксуйте, чим він заповнений. Оцініть раціональність змісту діяльності стутентів і викладача в цей період.
2. Проведіть одноденне спостереження-пошук з метою встановити, яке із занять протягом навчального дня викликало найбільшу захопленість групи. Спробуйте пояснити чому.
3. Проведіть самоспостереження за продуктивністю i свого робочого дня. Зафіксуйте об'єм чистого часу на розумову працю, суспільну діяльність, самообслуговування, відпочинок, пересування і т. д. Виразіть витрату часу у відсотках від загального періоду неспання протягом доби. Дайте оцінку змістовності свого життя протягом дня.
4. Проведіть приховане спостереження за групою при виконанні завдань. Завдання спостереження — рівень активності і відволікання студентів протягом 45 хвилин робочого часу. Заздалегідь підготуйте форму (1) запису кількісних даних спостереження.
Час, хв 5 10 15 20 25 30 35 40 45
Число непрацюючих
1) Ряд цифр відповідає хвилинам від початку до завершення спостереження і роботи.
2) У наступній графі пишеться число учнів, не працюють в дану хвилину.
* Приготуйте таблицю, виберіть позицію, що дозволяє бачити поле діяльності групи (класу), і починайте спостереження.
* Після операції занесіть в протокол спостереження загальне враження про активність студентів в різні періоди уроку, визначте причини того або іншого відношення до справи.
* Накресліть криву активності, використовуючи кількісні дані.
* Повторіть те ж саме в умовах, коли студентам (учням) відомо, що за ними спостерігають (порівняти результати відкритого і прихованого спостережень). 		2 4 Основна
3. Тема 3. Методика проведення анкетування.
Завдання.
1. Проведіть вільну анкету в групі, опрацюйте результати і складіть план бесіди про вибір професії. Продумайте гіпотезу, яку слід перевірити в бесіді, підберіть підтримуючі і цільові питання, ознаки спостереження в процесі бесіди. Гіпотеза: чи є міркування престижу головним мотивом вибору професії студентів?
2. Побудуйте анкету для оцінки мотивів вибору професії методом рангових оцінок. Шляхом вільної анкети виявите мотиви. Складіть інструкцію для ранжування. Проведіть анкету в групі (класі) і обчисліть «ваги» мотивів в нормальній шкалі методами, описаними в лекції.
3. Дана матриця рангів
а b c d e f g h
4 3 5 7 8 6 2 1
6 3 1 7 2 5 8 2
7 4 6 2 1 5 6 3
8 3 5 1 2 6 4 7
4 5 8 7 2 3 4 1
4 8 7 3 2 5 6 1
4 7 5 2 1 3 8 6
7 1 8 2 6 3 4 4
7 2 5 4 8 6 3 1
6 3 2 7 4 5 8 2
7 4 6 2 1 5 6 3
8 3 5 1 2 6 4 7
4 5 8 7 2 3 4 1
4 8 7 3 2 5 6 1
4 7 5 2 1 2 8 6
7 1 8 2 1 3 4 6

а) складіть матрицю частот;
б) обчисліть значення об'єктів в нормальній шкалі. 		2 4 Основна
  Всього 6 12  

12. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Денна форма
1. Загальнонаукові принципи дослідження: історичний, термінологічний, функціональний, системний, інформаційний, культурологічний, пізнавальний, когнітивний.
2. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Радикальний емпіризм. Верифікація. Емпіричне дослідження. Валідність. Діагностична сила. Надійність. Репрезентативність.
3. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Передбачуваність. Планомірність, Цілеспрямованість. Вибірковість. Системність. Вимоги до спостереження. Етапи проведення спостереження. методи дослідження: опитування, опитування-інтерв'ю, анкетні опитування, бесіда, рейтинг, експертна оцінка, метод колективних експертних оцінок, метод "мозкового штурму", морфологічний метод аналізу, метод семикратного пошуку, метод асоціацій та аналогій, метод колективного блокнота і контрольних запитань, морфологічний ящик.
4. Сутність гіпотези, її особливості. Етапи розвитку гіпотези, вимоги, що до неї ставляться. Доведення гіпотези, способи встановлення істини: безпосередній та опосередкований, що використовуються у доведенні гіпотези, особливості та відмінності.
5. Ресурси інтернет для науковців в галузі
6. Публікація результатів наукових досліджень
7. Наукометричні видання. Індекс цитування
8. Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, формалізації, абстрагування та моделювання. Поняття моделі, вимоги, які до неї ставляться, види, особливості побудови.
9. Наукові бібліотеки та їх представлення в Інтернет
10. Обробка результатів експерименту засобами інтернет
11. Перспективні напрямки науково-технічних досліджень в галузі.
12. Особливості логічного та хронологічного підходів при проведенні теоретичних досліджень. Мета, випадки та вимоги до застосування цих методів при здійсненні наукового дослідження.
13. Організація науково-дослідних робіт. Наукова організація дослідницької діяльності включає організацію дослідного процесу, управління ним і обслуговування. Організаційні передумови для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації. Основні завдання НОП. Елементи НОП. Нормування праці науковців.
14. Перспективні напрямки дослідження в галузі
15. Статистичні методи дослідження в галузі

13. ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Денна форма
Обгрунтування теми дослідження
Схема обгрунтування.
1. Актуальність
2. Предмет
3. Об'єкт
4. Тема
5. Гіпотеза
6. Ідея
7. Завдання
8. Наукова новизна
9. Теоретичне значення
10. Практична цінність
11. Структура дослідження (план)
12. План -графік виконання досліднення

14. ПИТАННЯ ЗАЛІКУ
1. Зв'язок і відмінності буденного і наукового пізнання.
2. Методи наукового пізнання.
3. Критерії і норми наукового пізнання.
4. Моделі аналізу наукового відкриття і дослідження.
5. Методологія наукового пошуку і обґрунтування його результатів.
6. Наукова проблема.
7. Гіпотеза як форма наукового пізнання, її ймовірнісний характер.
8. Суть гіпотетико-дедуктивний методу.
9. Метод математичної гіпотези як різновид гіпотетико-дедуктивного методу.
10. Абдукція і пояснювальні гіпотези.
11. Загальна характеристика і визначення наукової теорії.
12. Класифікація наукових теорій.
13. Методологічні і евристичні принципи побудови теорій.
14. Методи і моделі наукового пояснення.
15. Методи і функції розуміння.
16. Методи передбачення, пророцтва і прогнозування.
17. Методи педагогічних досліджень.
18. Методи соціального дослідження.
19. Гуманітарні методи дослідження.
20. Характерні особливості системного методу дослідження.
21. Побудова і структура системи.
22. Класифікація систем.
23. Самоорганізація і еволюція систем.
24. Методи і перспективи системного дослідження.
25. Системний метод і сучасне наукове світобачення.
26. Класифікація досліджень.
27. Етапи дослідження.
28. Розробка програми та плану дослідження.
29. Постановка цілі та завдань дослідження.
30. Вибір предмету і об'єкта дослідження.
31. Логічний аналіз основних понять.
32. Формулювання і обґрунтування дослідження.
33. Наукова ідея.
34. Принципи, закони, категорії.
35. Емпіричне, теоретичне, логічне пізнання.
36. Поняття про науку та наукове дослідження.
37. Теорія, функції наукової теорії.
38. Методика оцінювання фундаментальних досліджень.
39. Методика оцінки ефективності НДДКР.
40. Аналіз і використання результатів дослідження.
41. Методи збору інформації (метод спостереження, метод експерименту).
42. Види інформація (первинна і вторинна).
43. Розрахунок витрат на НДДКР (кошторис, структура).
44. Методи збору інформації (метод аналізу документів, експертної оцінки).
45. Методи збору інформації (метод опитування).
46. Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності прикладних розробок.
47. Оцінка ризику при проведенні наукових досліджень.
48. Менеджмент і маркетинг наукових розробок.
49. Умови порівняння варіантів в оцінюванні економічного ефекту нововведення.
50. Ефективність результатів наукового дослідження та її критерії.

15. ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень / Крушельницька О. В. - К. : Кондор, 2004.
2. Рудь Н.Т. Методологія наукових досліджень // Конспект лекцій. - Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2007. - 96 с.
3. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. - М.: 1999.
4. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.
5. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2002. - 295 с.
6. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. - К.: Знання, 2007. - 317 с.
Додаткова
1. Бабанский Ю.К. Методология и методика научного поиска // Избр. педагогические труды. - М.: Педагогика, 1989. - С.435-565.
2. Басков А. Я., И. В. Туленков Методология научного исследования: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2002. - 216 с.
3. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2004. - 212 с.
4. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 127 с.
5. Здобувачу наукового ступеня: Метод. рекомендації / Упоряд. С.В.Сьомін. - К.: МАУП, 2009. - 184 с.
6. Наринян А.Р., Поздеев В.А. Основы научных исследований: Учебн. пособие. – К.: Изд-во Ев- роп. ун-та, 2002. – 111 с.
7. Методы педагогических исследований. /Под ред.В.И. Журавлёва. - М.:"Просвещеие", 1872 г. - 189 с.
8. Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Гуткевич С.О. Кандидатська дисертація: методика написання і захисту: Посібник для аспірантів і здобувачів наукового ступеня. — К: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 76 с. — Бібліогр.: с. 28.
10. Философия и методология науки/Под редакцией В. И. Купцова. - М.:АСПЕКТ ПРЕСС, 1996 - 320 с.

16. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Розподіл балів між видами контролю при рейтинговій системі оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
Cеместр Модуль Кількість балів за модуль Лекції Практичні Самостійна робота/ІНДР Модульний контроль Семестровий контроль
11 1 100 10 30 10 50 залік

При написанні статей, тез доповідей чи участі у конференціях, які відповідають тематиці дисципліни, студент має можливість отримати додаткову кількість балів, зокрема:
- за написання та публікацію статті – 5 балів;
- за написання та публікацію тез доповіді – 3 бали;
- за участь у конференції – 5 балів.
Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни визначається як сума у балах рейтингових оцінок з модулів та рейтингової оцінки. Рейтингова оцінка у балах за шкалою навчального закладу може бути переведена до п’ятибальної шкали оцінювання (національної шкали). Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за шкалою ECTS   За рейтиновою шкалою За національною шкалою Двобальна шкала
А 90-100 Відмінно зараховано
В 82-89 Добре зараховано
С 75-81 Добре зараховано
D 69-74 Задовільно зараховано
E 60-68 Задовільно зараховано
FX 35-59 Незадовільно не зараховано (з можливістю перездачі)
F 1-34 Незадовільно не зараховано

- „відмінно” – якщо студент демонструє повні і глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь і навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, високу комунікативну культуру;
- „добре” – якщо студент виявляє дещо обмежені знання навчального матеріалу, допускає окремі несуттєві помилки та неточності;
- „задовільно” – якщо студент засвоїв основний навчальний матеріал, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте, при цьому допускає неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури;
- „незадовільно” – якщо студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками, науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.
При складанні заліку студент заочної форми навчання повинен:
- знати і розуміти теоретичний матеріал;
- давати відповідь на поставлені запитання;
-вміти пов’язувати практичні питання з практичною діяльністю.

17. ПЕРЕЛІК ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ,ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
При вивченні курсу використовуються:
методичні рекомендації до самостійної роботи (ел. варіант);
методичні вказівки до практичних занять (ел. варіант);
електронний конспект лекцій (ел. варіант));
конспект лекцій (презентації);
тестові завдання (ел. варіант);
мультимедійний проектор, ноутбук, екран.